Рішення №318. Про справляння земельного податку


Дата оприлюднення: 07.03.2017 р.

Керуючись Податковим кодексом України зі змінами,внесеними Законом України №1791-VIII від 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та №1797- VIII від 21 грудня 2016 року „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»”,керуючись ст.ст.25,26,59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, селищна рада
В И Р І Ш И Л А:

1.Платники податку.
Платниками податку є:
– власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
– землекористувачі.
2. Об’єкт оподаткування :
Обєктами оподаткування є:
– земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
– земельні частки (паї), які перебувають у власності.
3. База оподаткування земельним податком.
Базою оподаткування є:
– нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
– площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.
4.Ставки податку.
– земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановити у розмірі 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
– для земель загального користування – у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
– для сільськогосподарських угідь – у розмірі 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
– земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – встановити ставку податку у розмірі 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
– земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів – встановити ставку податку у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
– для сільськогосподарських угідь – встановити ставку податку у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
5.Пільги щодо сплати земельного податку.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб:
Від сплати податку звільняються:
– інваліди першої і другої групи;
– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
– пенсіонери (за віком);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб:
Від сплати податку звільняються:
– санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
– громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських
організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи,
становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;
– бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
– дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
– державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
– державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди;
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:
– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
– земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.
– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
6.Податковий період для плати за землю.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
7.Порядок обчислення плати за землю.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу.
8. Строк сплати плати за землю.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
9.Порядок справляння,нарахування,строки сплати ,складання та подання звітності по земельному податку визначається відповідно до вимог ст.ст.269-287 Податкового кодексу України.
10. Секретарю селищної ради забезпечити оприлюднення даного рішення у засобах масової інформації.
11.Рішення набирає чинності з дати його офіційного оприлюднення.
12.Після оприлюднення данного рішення визнати такими,що втратили чинність рішення сесії селищної ради від 26 січня `2016 року №54 «Про затвердження ставки земельного податку для фізичних та юридичних осіб та ставок орендної плати на 2016 рік»,рішення сесії селищної ради від 05 лютого 2016 року №71 «Про внесення змін до рішення VI сесії сьомого скликання Лазурненської селищної ради від 26 січня 2016 року“Про затвердження ставки земельного податку для фізичних та юридичних осіб та ставок орендної плати на 2016 рік»».
13.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань соціально-економічного розвитку, планування та виконання бюджету, встановлення місцевих податків та зборів.

Селищний голова С.Я.Бєлік

Повний текст рішення для друку – Rishennia318-ses36.skl7